Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПЕЧЕРСЬКІ ОБРАЗКИ

1.

Печерська Лавра
западалася
у ранок.

Бані, рухнувши,
пороли небозвід
і позолота капала
в Дніпро.

2.

Розсуваючи стіну,
з руїн Успенського Собору
виходила процесія
і коругвами вигортала мряку,
щоб дати вірним прохід.

Монахи підпирали
рахітичні напіви хрестами,
а пташка в вишині
роздзьобувала щебетанням небо.

3.

Святі угодники
поснули непробудним сном
в печерах,
натягнувши ризи на обличчя;
тільки дехто висував
худеньку, мов дитячу, руку.

Старі жінки
тормосили покійників
хрипкими молитвами
й обвивали їхні мощі
гіркотою немочей.

Преподобні ж
не могли зворушитись
ні рушитися,
щоб творити чуда.

Жінки тоді цілунками
пропалювали діри
в камені,
хрестились
і, перехиляючися
через загорожу келії,
падали в ікону,
щоби розчинитися в ній.

4.

Жебрачка хилиталася
на кам’яному мурі,
простягаючи прочанам
пригорщу молитви.

До неі приступив
немолодий мужчина
і дав буханець хліба.

Вона поцілувала хліб,
запхала його в груди
і витягнула з горла
теплу ще молитву
за усопшу незнайому,
щоб зогріти самоту
мужчини.

5.

Під горою
роз’ятрилася криниця
і темним оком
дивилася із давнин на світ,
а в пам’яті ховала
відбитки облич
святих угодників, ченців
і незчисленних смертних,
що, поражені гріхом,
кидали в криницю
судорожні лиця,
щоб очиститись і стати
перед Божим ликом.

Ми теж прийшли
напитися цілющости з криниці
й вимити обличчя.

Та відійшли
незцілені.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ПЕЧЕРСЬКІ ОБРАЗКИ - БОЙЧУК БОГДАН