ГАВРИЛОВІ ГОРДІЄНКУ

Related posts:

1. ПЕСНЯ О МОЕМ СТАРШИНЕ Я помню райвоенкомат: “В десант не годен. Так-то, брат! Таким, как ты, там невпротык,”- и дальше смех,- Мол, из тебя […]...
2. ОТНОШЕНИЕ К БАРЫШНЕ Этот вечер решал – не в любовники выйти ль нам?- темно, никто не увидит нас. Я наклонился действительно, и действительно […]...
3. “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
4. МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
5. “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
6. ЗАГИБЕЛЬ КОТЛЯРЕВЩИНИ, АБО Ж БЕЗКОНЕЧНА ПОДОРОЖ У БЕЗСМЕРТЯ носаток надцять перехилено то й замакітрилось на гаму:) а ті що з крилами і з вилами губами бамкають bibamus тут […]...
7. ЛЕНІН (уривок) Чи спів, чи крок маніфестацій, чи гул моторів з висоти у шумі теплому акацій, – завжди, завжди між нами […]...
8. “Скільки не дивлюся на море…” Скільки не дивлюся на море – Надивитися не можу. Море щоразу інше, Щоразу інакше. Скільки років знаю тебе, А ти, […]...
9. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
10. СЕСТРІ СОФІЇ (з нагоди 81-ї річниці) Минає час, зістарілися ми – ти вже давно сивоголова, голубко-сестро… А були ж дітьми! Та все […]...
11. ВМИРАЮТЬ ПОЕТИ Вмирають поети в душі, а потім в лікарнях вмирають. Ховають спочатку вірші, а потім поетів ховають. Поету копають яму. Коли […]...
12. “Україно моя, моя люба Вкраїно…” Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про все те розкажу, як тебе […]...
13. “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
14. 22 ИЮНЯ 1941 ГОДА Казалось, было холодно цветам, и от росы они слегка поблекли. Зарю, что шла по травам и кустам, обшарили немецкие бинокли. […]...
15. МИКОЛІ ФРАНЦУЖЕНКОВІ (з нагоди 70-річчя) Всі круглі дати і усі нулі нехай вже не бентежать Вас ніколи – вони такі ж бо […]...
16. Любити Вітчизну, любити завжди Любити Вітчизну, любити завжди, поля її росні, зелені сади і їй не жаліти за дні молоді ні крові у битві, […]...
17. “Може, я на морському родючому дні…” Може, я на морському родючому дні Серед трав і серпів Народилася в серпні. Було ж море в Карпатах в непам’ятні […]...
18. “Як сьогодні: обоз, колони…” Як сьогодні: обоз, колони. Не дорога – наруга! Батерія. Шістнадцять коней, Перебита обслуга. Вранці зірвешся, очі витер, – “Номери! До […]...
19. “Коли ми буваємо вдвох…” Коли ми буваємо вдвох (хай буває це дуже рідко), коли я своїми пальцями обіймаю пальці твої (перехожі, напевне, заздрять: на […]...
20. МІЖ ІНШИМ Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й […]...
21. “Рокочуть дніпровські пороги…” Рокочуть дніпровські пороги, Шовкові співають трави: Не завжди ми падали в ноги Покірно, мов пси лягаві. Не завжди нас зневажали […]...
22. КОЛГОСПНИЙ ВАЛЬС Де синь стоїть над краєм, Де в росах далина, Ізнов шумить врожаєм Колгоспна сторона. Люба, нам з тобою врожаю моря, […]...
23. РИБАЛОНЬКА Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити […]...
24. Аще кая писмена испытати требЂ “Книга отверзеся, яже есть живота” (Апокалипсис, 20) Аще кая писмена испытати требЂ, Хотящим живот вЂчный з тЂх стяжати в небЂ, […]...
25. НОВОРІЧНЕ це ненастанне кружляння снігу западає остання сутінь старого року тридцять перше грудня нафарбовані вії вежа ратуші завмерла кранова стріла розквіт […]...
26. ПРИКАЗКИ. ДОЧКА – СИН Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й […]...
27. ОСАДЧИЙ До дружини перед арештом Назови мого сина Тарасом, Для якого не зменшуй хвали, Щоб зі словом Поета разом – Діти […]...
28. “Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...
29. “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
30. ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
31. БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...
32. Верните музыку колоколов Верните музыку колоколов Там стон веков. Хрустальным куполом Под небеса Звенят леса. Гудит река, И заводи тишь Услышь. Во все […]...
33. АНТИУКРАЇНА На поверхні хортиць, запалі, як щоки, виходять ті, що залишилися з запорожців, одягнені в модерні шаровари піжам і з мовою, […]...
34. СТАЛІНІСТ Галіфе, і чоботи із рипом, І піджак з добротного сукна. На людей він рикав лютим риком І ходив селом, як […]...
35. “Люба, ми з тобою ідемо…” Люба, ми з тобою ідемо. Озеро, немов трюмо… Голуб політав-літав і сів. Чую здалеку і зблизька передзвони голосів… 1966...
36. “синієш синім плачеш босим…” синієш синім плачеш босим дітей годуєш волохатих допоки братися за розум на припічку чужої хати мирόм казали – так і […]...
37. “Мій друже! Не можу казати Вам…” Мій Друже! Не можу казати Вам “Ексцеленціє”. Мудреці-португальці Кличуть мене “Vossa Excelentissima” Це – суперлятив. Не личить мені коло себе […]...
38. “Як притишене часом зітхання…” “Я прийшов до Вавілона, але так і не зміг розшукати тебе. Мені стало так сумно…” – це рядки з листа, […]...
39. Синієш синім плачеш босим синієш синім плачеш босим дітей годуєш волохатих допоки братися за розум на припічку чужої хати миром казали – так і […]...
40. ЕСТАФЕТИ Різні бувають естафети. Міщани міщанам передать буфети, Заяложені ложки, тупі ножі, Глупоту свою і думки чужі. Різні бувають естафети. Воїни […]...