ІВАНОВІ СОКОЛЬСЬКОМУ

У Львові, на Жовтневій… Двадцять п’ять
В кімнаті ліжок.
Ще й приходять гості.
Студенти над конспектами сидять,
Гризуть науку, мов кудлаті – кості.
Буває появляються зірки,
Що миготять на львівськім небосхилі,
І він – як чебрецевий дух гіркий
З-понад Дніпра, з козацької могили.

Нераз бо пил червоноградських шахт
Викашлював із прожилками крові,
Світився у сумних його очах
Гарячий блиск великої любові.

Лихі вітри нас потім рознесли:
Я – на Волині, він – в Дніпропетровську,
Катки по душах молодих пройшли,
Позамітала віхола московська…

Іване, свічка на моїм столі
Перед твоїм портретом відгоріла.
І все, чим ти на світі відболів,
Нас далі кличе до святого діла.

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє) La poesie n’a pas la verite pour objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire[1] Hi, мій учителю і друже, Про мене […]...

ІВАНОВІ МАРЧУКУ Так довго ідемо, а сонце пересохло на спрагу. Присядьмо в червоних маках чи в білих ромашках, попиймо води із глека […]...

ІВАНОВІ БАГРЯНОМУ (в сьому річницю смерти) Ні, не вінків – сердець було б замало! Могила – трав’янисте покривало, Плита стоїть надгробна прямокутна […]...

В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...

Із збірки “В ГОДИНУ ЗАДУМИ”ІВАНОВІ Іване без роду, Іване без долі, Куди не ходив ти, кого не видав? У спеку і стужу, у лісі і […]...

“Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я […]...

“Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...

БРАТИ 1 ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО Ну що б здавалось – ряса і коса, Євангеліє в панськуватих пальцях, Але коли з-під ряси провиса […]...

ОДВІДИНИ І Тим часом як недомисел земляцький Юртується в письменницьких кагалах, Мов ті сейми в землі погибній лядській, Кохається в руїнних […]...

ПАРАЛЕЛЬ Колись мій брат, раціоналіст – математик (прагматик) Посміявся із зачарування красою пейзажів: Що людина за вічними клопотами того дива і […]...

ОЧІ І Спочатку – небо. Безмежне, як чекання. Потім у небі крапка. Потім тире. Потім нулі ілюмінаторів. І врешті – очі […]...

ЕТЮД КОХАННЯ Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву […]...

ШОПЕН Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх […]...

“Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!..” Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, […]...

“За стінами хати шумлять явори…” За стінами хати шумлять явори, У грубі жаріють вуглини. Під вікнами скиглять осінні вітри, Гойдаються перші сніжини. Надходить зима. І […]...

ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...

САМАРИТЯНКА Самаритянка сіла на камінь Тяжкий, як будень. День гарячий випік сльози, І ні хмаринки над гаванню. Зашелестіли бурі трави Ночей […]...

СМЕРТЬ ТИРАНА Од молдаванина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!.. Тарас Шевченко І околів божественний тиран, Создавший благоденствіє в […]...

“Вже в тебе випадають зуби…” Вже в тебе випадають зуби – Порозумнішати пора. Сиди тихенько біля груби,- Хай рана гоїться стара. Ти все зробив, що […]...

“Таки і в Крим прорвалися дощі…” Таки і в Крим прорвалися дощі, Над морем – хмари, Хмари над Ай-Петрі… Закрито пляж. Ходжу весь день в плащі, […]...

ОРАНТА Гурток безбожників у церкві Ярослава Святкує, молиться за владу. Людський прах. І дивиться на них Оранта величава, І сльози зблискують […]...

МОНОЛОГ ЗАССА Графоманы Москвы Меня судите строго… А. Вознесенський Я прийшов, щоб судити, судити вас, вас, графомани, Імітації справжнього – творення блиск […]...

“Лебедій мені, лебедій…” Лебедій мені, лебедій В мить пресвітлу і в час безнадій. В добрім слові і пісні Тихим днем добросовісним Лебедій, мені […]...

“Возстала і лик закрила” Возстала і лик закрила Десниця, набрякла гнівом… Вітри розгорнули крила І крикнули чорним Дивом. Вирує, сурмить повітря, Насовують хмари – […]...

“У цім бутті розшарпано-жорстокім…” У цім бутті розшарпано-жорстокім, Дратовані, зацьковані і злі, Спинімося, на небо киньмо оком: Вертають на Вкраїну журавлі. Позаду – шлях […]...

ШТИЛЬ Одгуркотіли люті урагани, Одклекотіли бурі і шторми, І тільки чайки квилять у тумани, Могутніх вод черкаючи крильми. Надходить штиль. Безмежний, […]...

ОСТАННІЙ Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]...

Гарно на святі любові Гарно на святі любові. М’язи напнуто усі. Буйство безмовної мови в дикій печерній красі! Чудно на святі любові. Виск еротичного […]...

КРУТЯНЦІ Вони лежать, навіки молоді, Ставні й веселі, з усміхом щасливим. Готові чути поклик, як тоді, Коли б на бій ішли […]...

“Видобувати з тіла звуки…” Видобувати з тіла звуки – Глухі глибокі стогони з глибин, Звести в екстаз солодкі наші муки, Щоб крізь туман в […]...

РОБІНЗОНІВСЬКИЙ ПЛАЧ Були у Робінзона свої хвилі, Свої вітри, свій хліб, свій календар… Він був на острові і бог, і цар, А […]...

МАЗЕПА Пролог О, як люблю я рідний край І в щастя мить і у негоду! Дунай, Дунаю мій, Дунай, Ти у піснях […]...

“Ця розкіш мисливства, ця кров на очах…” Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]...

ПРОЛОГ ПОЕТА Неси в очах дива і недива, і казки світ, і виміряну землю, як бруньку, що весною ожива, як хліба шмат, […]...

“А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...

В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...

МАЗЕПА XII А час летів і днів підкови Губив, як зорі – блиск в траву… І Самойлович сумнобровий Віддав Мазепі булаву, І […]...

ГЛИБИНИ ВОЛИНІ Що там? – Глушини і нетрі лісні?.. Хащі, мохи бородаті? Сходить полуда, як лід навесні, В темряві видно багаття. Тіні […]...

“Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...

“Пустун – березневий вітер…” Пустун – березневий вітер завіває поли плащів молодицям і оголює гарні коліна, заставляє їх ніяковіти перед стрічними чоловіками. Хмелить молодечі […]...

Related posts: