“днинськи ця настояна вода…”

Related posts:

1. Я хочу плакати, бо туск Я хочу плакати, бо туск, бо довгов’язий дощ і скелі, – тебе втрачаю і не склею нічого вже. Не златоусть […]...
2. Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
3. Це я це я у світі де романтика з інтимністю говорить де почуття простягають руки в надії що хтось їх помітить це […]...
4. “За птахом піниться вода…” За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Не може бути двох […]...
5. ВОДА (“При березі тихім вода пробігала…”) При березі тихім вода пробігала, у діток про літо купальне питала, а дітки, зрожевивши ніжками хвилю, до себе, мов кицьку, […]...
6. Чого мені далі чекати жінки і вода чого мені далі чекати жінки і вода піски і дерева в руці череватого будди і тихий коханець покірно іде по […]...
7. БІЛЬ З лугів небесних, де я зорі пас, Вертаюся на рідну землю грішну, Де часом так незатишно й невтішно Сувора правда […]...
8. “тут сон і сови. солодко. приходь…” тут сон і сови. солодко. приходь. на цілі води папороть і водь. за чайками пливуть підбиті чайки. вітрила, що приспущені […]...
9. ДАЛІ! Далі, о далі звідусіль! Махом останніх зусиль Рвати кайдани гнилої моралі, І далі!.. І далі!.. І далі!.. В край, де […]...
10. “Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...
11. ГОВЕРЛА Як тяжко жити, знаючи, що вже Ти на Говерлі був, – і більш ніколи Не будеш там. Змирись, моя душе, […]...
12. ФІНАЛ За сонцем лугами вела мене туга І туск сього світа – на гори, Далеко-далеко від берегу Буга, Невже там загубиться […]...
13. “Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...
14. Це не вічне як птах і вода це не вічне як птах і вода не дозволене мохом і реріхом кучерявого сліду руда просувається ламаним берегом так повинно […]...
15. Є місце де вода не приживається є місце де вода не приживається гаряча цвіль не втримує слова як чорний танець гордого китайця його печаль по череву […]...
16. Вода і дощ – істоти невмолимі вода і дощ – істоти невмолимі жива їх сіль і мова їхня рання потрапили такими молодими оскомами на наші поїдання […]...
17. “що торговця у храмі зупинить вода…” що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, […]...
18. БЛИЗНЯТА Тракториста молодого Грицька Воротила Повідомили: близняток жінка народила. Він біжить до родбудинку, дума: два синочки! А насправді їх ще більше: […]...
19. “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
20. СВЯТО Запрошує гостей на обійстя калина, вдягнувши в китиці багрові жовту плахту. І гості йдуть крізь листя безпросвітну зливу в пошиті […]...
21. ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ Украдене сонце зизить схарапудженим оком, мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа. За хмарою хмари. За димом пожарищ – […]...
22. І самоти береговизна і самоти береговизна і ніч докришена в укіс душа привиділась і висне як закривавлений поріз і крихти котяться зпівока категоричні […]...
23. МЕВА Відбилась малою від рідної скелі І гналась все далі та далі – світами. І змірила оком безкраї пустелі, Та впала […]...
24. “Озирнулись маки: що таке…” Озирнулись маки: що таке? Вітер крикунв макам: утікайте! Голови червоні пригинайте І тікайте, бо воно таке! Потолоче, витолоче, вимне, Гляньте: […]...
25. ВОДА Влажная пропасть сольется С бездной эфирных высот. Таинство – небом дается, Слитность – зеркальностью вод. “Только любовь” От капли росы, […]...
26. ВОДА Впотужнилась вода – уже й не перейнять, припала до землі її важка печать. І змила кущ лози з мурахом на […]...
27. ГАЗИРОВАННАЯ ВОДА Вот к будке с газированной водой, всех автоматов баловень надменный, таинственный ребенок современный подходит, как к игрушке заводной. Затем, самонадеянный […]...
28. ЄДНАЄ НАС ВОДА Повні змісту джерельного вкляклі дерева і сизі сніги ніздрюваті, від яснющої чіткості мружусь – зіниці болять. Як же витримать світ? […]...
29. ЧОГО Ж ВОДА КАЛАМУТНА Чого ж вода каламутна, Чи не хвиля збила? Чого ж і я така смутна, Чи не мати била? Чого ж […]...
30. “Тече вода з-під явора…” Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози […]...
31. “із повітря в повітря зринають твої птахи…” із повітря в повітря зринають твої птахи як вода у клепсидрі з нічийного ока сну тут кульбаби вінками означують хист […]...
32. “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась […]...
33. “Підступається захват до губ, як вода…” Підступається захват до губ, як вода, вилітає вільхівкою вигук з гнізда. Відлітаючи, тане. Хитальне крило нагортає хвилясто на обрій тепло. […]...
34. “Вода між корінням, де риба стоїть…” Вода між корінням, де риба стоїть, Помахує тільки злінива хвостами, Її з-під коріння не вибере сіть, Не кожен умілець руками […]...
35. “Вода в озерах потемніла…” Вода в озерах потемніла, Ліси дрімота облягла. Трава поволі без тепла Зашерхла, зблякла, посіріла. Не лопотять пташині крила, Минула вирію […]...
36. “Чого вода каламутна…” Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати […]...
37. “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...
38. “Від доторку руки вода стає шовкова…” Від доторку руки вода стає шовкова, і ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, […]...
39. “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
40. ОЙ НІЧКА ТО ТИХА. Думка Ой нічка то тиха, ой нічка то мила!.. Зорниця в зорницю по небі світила, А я си при мурі на […]...