Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Мій дід вівчарив…”

Мій дід вівчарив,
Про війни гуторив із зятем,
Вірив у чари
Й до чарки був завзятий.

Викохав чотирнадцять дітей
І чимало худоби.
А житло мав просте –
Колибу собі вподобав.

Любив тесати,
Любив боднарити,
Робив дід сани,
Граблі, колеса…
Не міг навіть коня вдарити –
Таку мав душу звеснену.

Любив і вмів усе мій дід.
Без праці й хвилини не жив би.
Та не любив, коли внуки йшли у світ
І поверталися в гори чужими.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Мій дід вівчарив…” - ВЛАД МАРІЯ