Автор: ВЛАД МАРІЯ

Мамі – доньці полонин Мисливці убили в бору ведмедицю – Ведмедю старому горе і жаль: Люди згубили його ведмедицю, Осиротили […]

Трембіта ніколи не грає веселої, Вона сповіщає про горе. Було це давно. Далеко в горах Жили легенди, Велети й Чугайстри. […]

Зі мною говорять могили Устами колишніх людей. І їх нерозтрачені сили Пливуть до моїх грудей. В. Симоненко Чорні гори, білі […]

Чи чули ви, щоб ворог лютий Міг зло сподіяне забути? Тиран гидує свого ката, А катенята люблять тата. І він […]

То хліба, то до хліба, то смерті ближньому, то верху нижньому, то дощу, то снігу в полі, то свободи, то […]

Смерековий океане, розплещи мої думи, Зелений океане, всупокій мої очі, Цілющий океане, залікуй мої ноги з дороги. Кукання флояр сивих […]

Смолу зі смереки – сльозу материнську – Візьму талісманом в дороги далекі. Ненько гуцульська, не плач, не журися, Чекайте на […]

У кованій скрині Заховано-скрито Ще прабабусями Для мене. Роки повили, Вітри побили, Сніги покрили Віко дублене. Нене, Я йшла крізь […]

Ти даруєш мені підкову, Дай-но – сивого підкую. Не спіткнися, мій коню, знову На зарослім, стрімкім плаю. Ти не бійся […]

Дівчино-дівчино, Зелен смеречино. Стогне кінь, А легінь – До зірниць очима. Иой! Дівчино-дівчино, Зелен смеречино… Небо в лісі Спочило – […]

Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]

Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]

Грають в дримби вітри, Грають в довгі ночі теменні, Грають в дримби майстри Безіменні. Грають в дримби, добре грають, І […]

Як заграли Мені цимбали перший раз На першій забаві, На першім танці у неділю,- Очі легінів Засиніли росою На білих […]

Навчи мене премудрості, навчи, Моя сувора і ласкава Музо, А ти, тендітне серце, помовчи – Мені потрібні витривалі друзі. Ще […]