Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПОДОЛАТИ КРАСУ ПЕРЕВАЛУ

свіжість барв

сік сигналів з-під лінз –

вимивання із хаосу флангів

себто викид хребта перевалу

і пустелі в потопі – розриви судин

може й гнізда росли –

тектонічно загиблий гербарій

просто східець в щаблі

поіменних дерев

викидає із ям ямні зони

може простір зустрічної лави

що крізь пальці тече

їхній опір – могил опертя

прибуває в життя

як оточення отчого холоду

але сходять зневірою

чаші укляклих колін –

як ходу цю – у царство – розхлюпати –

але плаче місцина

що родить кутами для зору

рятівними слізьми

як одне з відображень міжряддя

що можливо і стане потопом на потім

бо для вбивства себе

навіть снайпер втрачає Твій вишкіл

з недосяжними бути

в надто мужніх обіймах

як зупинка в хребті перевалу

де старих убуває

в кришталевість джерел

не забути подоланих смертю

обопільна любов обопільне вигнання

щоб допалась черва до наколок

майже там – над химерність ножа шкіряного –

гнізда в’є по щаблях забуття

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

ПОДОЛАТИ КРАСУ ПЕРЕВАЛУ - ВИШЕНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ