Автор: УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА

Кому язик свій, своя земля мила, Тот жалям нашим не подивує. Три яри-м глядав, ожидав три яри, Чи яка цвітка […]

“Ой зле, сусіде! Горе нам, горе! Сонце за три дні в кровавім мори Бродить з полудня, а в дворці луни […]

А. Нараю ти, друже, Жіночку хіорошу. Б. Дякую ти, друже, О жінку не прошу. А. Красна і здорова. Б. Ет, […]

Сумно, марно по долині, Почорніли білі цвіти, Пожовк лист на деревині, Птах полетів в інші світи. Од запада сиві хмари […]

По горах ходила, Дитятко носила, Дитятко – ягідку дрібную, І цвітки збирала, І в пучки в’язала, І клала му в […]

“Нащо ти ся, доню, твориш Та на Івасенька? Таж він тебе з тяжка возьме, Бо-сь му ще маленька”. “За взріст […]

На славнім Поділю, Там, де хліб по кілю, Десь недалеко Чорткова, Жив кметик заможний, Статочний, побожний, Софрон Крутиголова. Були в […]

Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час, Свобідно, шумно, весело. Ой […]

Чи знаєш, брате, где вічні рожі І безустанний цвіте май? Где з небес сходять ангели божі І насаджають земський рай? […]

(В року 907) Чи в Бескидах хмароломи, Чи пороги крають громи, Чи потрясся небозвід? Ні в Бескидах хмароломи, Ні пороги […]

Гей, браття опришки, налийте горілки, До ватри довержте ще дров. Настрійте ми горло голосом сопілки, А я вам співати готов. […]

Гей, Славо, Славо, лебедице біла! Скажи нам казку за ану пору, Коли тя мати на світ ізронила Таку нам милу, […]

Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, що плугом святу землю оре, Золоте зерно на ній засіває, З […]

Раз ся пчоли вироїли, Но бідні без матки; Однак вірно позносили Добиток і статки, Що дістали в віні По своїй […]

Над річкою над Опором Долина зацвіла, Біля річки на долині Самотня могила. Над могилов Бескид гордий Недвижимо чає І, мов […]