ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ

Related posts:

1. “Зелена плоть садів, осяяних плодами…” Зелена плоть садів, осяяних плодами. Зелена плоть трави по берегах річок. Блакитна плоть небес, що світяться над нами. Рожева плоть […]...
2. ЗЕЛЕНА РАДІСТЬ КОНВАЛІЙ О, знову музика – граційних білооких конвалій. Зелену радість їх я розумію, Тільки Не можу перекласти на слова, Загнати в […]...
3. “Зелена піна лісу молодого…” Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять […]...
4. ЗЕЛЕНА АБЕТКА У тиші, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом на лекції незвичайній у відчиненому лікнепі природи. Дідусь […]...
5. ЗЕЛЕНА ЛІРА Ні, не людину і не звіра До мене привела весна: Під вишкою стояла ліра – Погнута, здвоєна сосна. І впало […]...
6. “По хліб шла дитина – трояндно!..” По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні бога, ні чорта – на […]...
7. “Ходять по квітах, по росі…” Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]...
8. ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде […]...
9. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
10. НЕДІЛЯ Тепер у моді самосад – Покурюєм фабричні. Сидять дядьки, квітує сад, Сміється вишня вишні. Поміж дядьками хлопченя Цвіте білоголово. І […]...
11. Неділя Не піду цією стежиною, Засипаною листопадом. Тут з кожним кроком Усе глибша, все похмуріша осінь, Сяду там – над струмочком, […]...
12. ЗЕЛЕНА ЕЛЕГІЯ Стільки минуло вже днів, полотном забуття їх накрито. Нині вже інший є світ, може, зісталось клейно. Іноді вийму старий, запорошений […]...
13. ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
14. “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
15. “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
16. “до чистоти твоєї припадаю…” Дружині Каті до чистоти твоєї припадаю вона як незрадливе джерело як джерело для косарів улітку до вірності твоєї притулюсь вона […]...
17. “Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...
18. ЗЕЛЕНА ВІРА Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все […]...
19. ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ Весна – неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, […]...
20. ТРАВНЮ ЗЕЛЕНИЙ Ріка зелена, дощі сріблаві Сіються щедро на дахи, Смугастий берег – цвітиста лава, А за рікою – горбатий схил, Старий, […]...
21. У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! […]...
22. МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
23. “Падаю з гори птахом…” Падаю з гори птахом В зелені кучері. Дощами трави пахнуть… Село, ти спиш?.. Ти змучене… А завтра – Зелена неділя. […]...
24. ХРЕСТИ НА РОЗПУТТЯХ Хрести на розпуттях Ждуть на тебе, сину, Терпітимеш муку, За нашу провину, Терпітимеш муку, Ганьбу і розпуку За батьків розлуку. […]...
25. ОСІННІЙ ВІК Ятрить очі неслухняне, посивіле пасмо кіс… День дівочими піснями відплива за синій ліс. Прощавай, гірка любове! Гасне сонце на лиці. […]...
26. “Ніч відходить, як море від берега…” Ніч відходить, як море від берега, А на дні залишаються трави і птиці, Залишається річка, оточена вербами, Залишаються сизі озера […]...
27. “О як буває сумно й гірко…” О як буває сумно й гірко, Коли в полоні суєти Оту банальну глузду мірку Ніяк не можемо знайти. А дехто, […]...
28. 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
29. “Люблю я свист паровоза…” Люблю я свист паровоза, Але задля цього свисту Не жертвую співом птичим. Хіба електричне світло Завадить світити Світилам космічним? Холодний […]...
30. “Як все живе, поволі умираю…” Як все живе, поволі умираю І знаю: на краю – пекельне зло… Вже цілу вічність я тебе кохаю, А ніби […]...
31. “Тяжко-важко вік свій коротати…” Тяжко-важко вік свій коротати У незнання сумерці німім, І хилитись, і в ярмі стогнати, До могили простогнати в нім. Тяжко-важко […]...
32. “Й огорне смуток…” й огорне смуток наче де на чужині хтось обернув сестру в зозулю діброву в полі запалив щоб в безмірі божого […]...
33. ГВОЗДИКИ Зелені сутінки. Гвоздики – посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. […]...
34. ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...
35. СПІВ ВІДЛЕТНИХ ЖУРАВЛІВ Як осінні вітри дунуть І на небо хмари сунуть, Попід хмари сумно лине Ключ відлетних журавлів. Хто з них верне, […]...
36. “Поїдем, поїдемо, брате, до Львова…” Поїдем, поїдемо, брате, до Львова Послухати музику рідного слова. Там приязно стріне говірка Франкова На вулиці Гонти, Івана Підкови… В […]...
37. “Ой любов, солодка муко…” Ой любов, солодка муко, Молоде вино! Більш не зможу я постукать У твоє вікно. Не розквітне сніг узимку – Маками […]...
38. “Струнка та чорноброва…” Струнка та чорноброва, ще й ясна, як зоря, в очах глибінь криниці, в сміху – дзвін янтаря. Хоч любить вона […]...
39. “Прийду до тебе після літ розлуки…” Прийду до тебе після літ розлуки, Як блудний огник з сірого відлогу, Прийду, як ангел смутку і розпуки, Що в […]...
40. АНТИСТРОФА Я ніколи не покохаю жінку, котрій бракує слуху. Молюсь самому Духу – та й не Матерії. До речі: соціалізм без […]...