МИКОЛІ СОМУ

Related posts:

1. СОМОВА ВУЛИЦЯ Вулиця, Сомова вулиця, Та, що коліном лягла, Хата до хати не тулиться Тут – в Оболоні села. Стійте ж, гаї […]...
2. Миколі Вінграновському Творить світ, Миколо, вічне коло, а якщо по-вченому – спіраль. От і перенісся ти, Миколо, на нову небесну магістраль. Та […]...
3. МИКОЛІ БАЖАНУ Поету сталінської ери, головному редакторові УРЕ (Української радянської енциклопедії) Тут лежить Бажан Микола, (А казали: не умре…) Залишилась хитра школа […]...
4. МИКОЛІ НАГНИБІДІ Я згадую далекі наші весни – Тридцяті роки, Юнь твою й мою… Згадай і ти – і в пам’яті воскресне […]...
5. МИКОЛІ ФРАНЦУЖЕНКОВІ (з нагоди 70-річчя) Всі круглі дати і усі нулі нехай вже не бентежать Вас ніколи – вони такі ж бо […]...
6. Т. Г. ШЕВЧЕНКО ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ МИКОЛІ І Важкий лютневий лід, в якому тріснув човен, синіє грань води, що імені збулась, і зерна вільхові із білої полови насіялись […]...
7. “Посади, машини, дачі…” Посади, машини, дачі Добився поет нарешті. Та стала душа незряча, Її засліпили речі. І рветься рука писати, І страшно судьбі […]...
8. “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
9. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
10. ВЕРТЕП 1. його душа бліда так само не вміє очі відвести від одержимої осанни напівзабутих палестин над ними червлять кучеряві дими […]...
11. ПОЕЗІЙКА ПРО СЕБЕ Чому я веселий коли знаходжу слово Закоханий в павзи я люблю павз дивну мову Я захвату лірик поет буйних павз […]...
12. ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...
13. “Ти нарешті збагнув…” Ти нарешті збагнув: ти – один. І природу прийняв як провину. Ніби жінки нома, чий ти син? І вона вже […]...
14. ФРАНКО Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись […]...
15. ОЛЕКСАНДР ПРОКОФ’ЄВ Є такий поет в Росії: Сніг мете чи вітер віє, А коли він заспіває Про Заріччя, Ладогу, – Cоловейка чую […]...
16. ФІНАЛ Геніальність душі у спокусливім слові, Гіркота на устах, як прибита підкова – Це реальні штрихи у робітні поета, Коли голос […]...
17. “Тільки тепер, коли посивіли скроні…” Тільки тепер, коли посивіли скроні і даленіють голоси весільних скрипок, коли страшуся останнього хоралу, я зрозумів: той поет, хто кожного […]...
18. “Благословенний час вертання…” Миколі Плав’юку Благословенний час вертання Птахів із вирію, коли Весна іще холодна й рання, І небеса ще не цвіли Блакитним […]...
19. ЕЛЕГІЯ-КАЗОЧКА І мудрий схід і пишний захід вели усяк свої човни. На кришталевій бані неба ловили зайчика вони… Як він змагався, […]...
20. ЙОКАСТА мій сину в болю я тебе народила і з болем тебе відцуралася щоб утекти від страшного пророцтва вирвати б очі […]...
21. “Дала мені мати серце…” Дала мені мати серце – розмальованого щиглика. У малого хлопчика билося воно веселим горобчиком, у юнака витьохкувало соловейком, у дорослого […]...
22. УЧИТЕЛЬ Старий учитель залишився сам. Дружина вмерла, а сини – у місті. Квітник, городець, яблуневий сад – Оце і все, що […]...
23. ТРАДИЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ ПОЕТА Дуже делікатне створіння поет: плаче за кожною своєю сльозою. Ось він всівся під опудалом – спокоєм насолоджується. Надлетіли три горобці, […]...
24. ОЛЕКСАНДР МИШУГА Нарешті! Я повертаюсь. Тепер назавжди. До вас під стріху і тихі верби. І пливуть зачаровані й заздрі за мною європейські […]...
25. СТЕП Степ оторочений клинцятими вовками. Хто їх тут сірими нитками вишив, загривки посріблив і нанизав по колу на чорну заполоч хижих […]...
26. Духнович Як і чим тепер дух оновиш, мій русине? Не твій сезон. Був у тебе співець Духнович. аби ти не впадав […]...
27. “Святки, іменини, вистави…” Святки, іменини, вистави, Олеся солодкі рядки… О діти мої нелукаві, Мої нелукаві батьки! Упертий, з п’ятнадцяти років В неділю із […]...
28. (Уривок із циклу Листи і фотографії) 20 вересня Коханий Тату, чи ти також маєш таке враження, наче ти щось забув, коли виходиш з дому? Бачиш, мені […]...
29. МИМОВІЛЬНИЙ ПАРАФРАЗ Поет, не дорожи любовію народной, бо не народ дає тобі чини. Кому потрібен дар твій благородний? На всякий случай оду […]...
30. СОЛОМИНКА Якийсь вітер низький жене стебла соломи понад глибокі стежки, повні утоми. Повз ріку з кучерявим склом, повз човенці червоні, де […]...
31. ПЕСНЯ САМОЛЕТА-ИСТРЕБИТЕЛЯ Я – “Як”-истребитель, Мотор мой звенит, Небо – моя обитель, Но тот, который во мне сидит, Считает, что он – […]...
32. “Чорнобиль – то для нас на все життя…” Чорнобиль – то для нас на все життя: І проникати, і палити душу, Той час над пам’ять, ніби чорний стяг […]...
33. “Без назви, але без гіркоти…” Що вдієш, просто часу не було своєчасно життя прожити. Спочатку довелося почекати, поки війна стане спомином. Потім – зробити свій […]...
34. НА ЧУЖИНІ Там, де мене ніхто не знає, Ані людина, ні мотиль, Там тиша, час не проминає, Стоїть, мов океан без хвиль. […]...
35. МОВА Я по Києву ходив, Рідну мову чув аж двічі… То було в годину див у двадцятому сторіччі. Двадцять перший вік. […]...
36. “После стольких лет…” После стольких лет Я пришел назад, Но изгнанник я, И за мной следят. – Я ждала тебя Столько долгих дней! […]...
37. 4. Весілля в палаці Лоскотона посадили За вузенькі грати, А в палаці порішили: – Час весілля грати…- Гей, зійшлися царенята І придворна свита Наречених […]...
38. У СОФІЇВСЬКОМУ СОБОРІ В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу […]...
39. МАЛЬВА В Єгипті, над Червоним морем, Між кактусами, на піску Вона стоїть із цвітом хворим, Здоровий цвіт – у сповитку. Я […]...
40. “Із лану вигнаний колоссям…” Із лану вигнаний колоссям, Кукіль пригнувся до землі. Пожовкле листя заплелося В уклін стебла, як змії злі. Йому не шле […]...