ПРИСЯГА

Related posts:

1. МОНТЕРЕЙ Епічний стиль розлогих кипарисів, Ноктюрни скель та Тихий океан – Чого ще треба для душевних ран, Для бурі в серці […]...
2. “Україно, мій рідний краю…” Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]...
3. “Колись ти славив мудрий Баальбек…” Пам’яті М. Зерова Колись ти славив мудрий Баальбек, Звеличнику надхненний Аристарха. Дзвенить і досі та антична скарга Серед модерних скитів […]...
4. ТИ НЕ МОЯ! Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі скоряєш… Та, […]...
5. “Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш…” Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, […]...
6. Верховинська ідилія Краю мій карпатський, світку мій чудесний, дай тебе любити за високі весни, коли сіють небо по землі лелеки і скликають […]...
7. ШЯКУНТАЛА Все нижче сонце потойбіч дороги, А тут, в тиші ростуть платани скраю, Смагляві і сухі дівочі ноги Дрібні сліди у […]...
8. “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
9. ГРИГОРЕНКО Коли на цвинтар батька ніс, Померлого у голод, Слізьми вмивався степ і ліс І брав за бари холод. Як нили […]...
10. ДО ДІТЕЙ Коли бо, дітки, малась мога Знов повернутися між вас! Так заросла давно дорога, Побив надії хмурий час! Зазнайте ж втіх, […]...
11. “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це […]...
12. ПІВНЯЧА ІСТИНА Кричав когут на все село: – Без мене б сонце не зійшло! – Еге ж, еге – сказав гусак І […]...
13. МОТИВ СТАФФА – 2 Коли згадаєш злочини й сваволю, Які народам нелюди чинили, Мертвіє серце од німого болю, Жадають помсти мовчазні могили. Горить свіча […]...
14. ІЗ БОРУ В БИКІВНІ Коли в очниці бурих черепів Загляне вічність, ідучи в безмежність, Який почати похоронний спів Отим, хто впав за горду Незалежність? […]...
15. “Коли, поїздивши, вертаюсь…” Коли, поїздивши, вертаюсь, Коли по дому нажуривсь, У дивний світ переливаюсь, Як у Славутич небо вись. І доки поїзд тиходійно […]...
16. 6 Чатують в глибині мої гачки, Де карасика-невловимка бродить… Поназбігались стрілочки-мальки, Коли я опустив долоні в воду. Довірливі, клюють мої пучки, […]...
17. “О рідна мово, скарбе мій!..” О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини Ти – мій цілющий, мій єдиний Душі підбитої напій… Нехай гнобить […]...
18. ОСІННІЙ ДЕНЬ РІПИНА “Посадіть ялівцю, що нагадує рідні тополі, На могилі моїй. Хай душа, як на давнім донецькім роздоллі, Пораює на ній!” – […]...
19. “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
20. “Татарські люди” бродять по Канаді…” “Татарські люди” бродять по Канаді, По всіх Америках, чужих світах. Де більший долар? Де найменший страх? Яка валюта в золотій […]...
21. “Коли з Британського музею…” Коли з Британського музею Моя душа перелетить У Баальбек чи в Арамею, Не плач, поезіє, в ту мить. Віддавна пильний […]...
22. ДОРІЯ Будь у серці як відвічний лад невгамованих вітрів, А не земний гість – мерехти оквіття. Кинь мене в тремтливу темінь […]...
23. “Коли відлунює твій кожен крок…” Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі […]...
24. “Горять свічки поляглим рушіям…” Горять свічки поляглим рушіям У Будапешті, Бухаресті й Празі. Немов колись, привабливий насназі, Струмить борцям величний тиміям. Чого ще треба […]...
25. “Любове, творчости наснаго…” Любове, творчости наснаго, Веди людей до Каджураго, Нехай у камені уздрять Палання тіла, раю благо. Нехай розпалений самець Оголить пристрасти […]...
26. “Моє серце в херсонських степах…” Моє серце в херсонських степах, У притаєних скитських могилах. Я в душі чебрецями пропах, Випасаючи коней по схилах. Клекотить запорозький […]...
27. “Не прости, як присягу порушу…” Не прости, як присягу порушу, Не зогляньсь на благаючий крик, – Запали смолоскипами душу, А гріховний мій вирви язик. І […]...
28. УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
29. “В пустелі сизих вечорів…” В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не […]...
30. З ЛИСТА ДЖОНАТАНА ЯРЕМИ СВІФТА Я не хочу лежати в цій рабській землі, Радше спатиму в лондонській твані! Чи ж повірю, що тут, в світанковій […]...
31. І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
32. МАСЮТКО (Спогад) У тридцять сьомому, у Запоріжжі, Зустрілись ми на вулиці Жуківській, Коли виходили з педінституту І дзенькотів, рушаючи, трамвай. Запам’ятав я […]...
33. “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
34. ТРИ СИНИ Приїхало до матері да три сини, три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, другий за багатих. а […]...
35. ЧЕРНИГІВСЬКІ СІЧОВИКИ Полеглим у бою 12 червня 1942 р. О, як довго долина гула! Німаків розметавши дотла, Край Десни, у розмай ковили, […]...
36. “Нехай обдурений я сном…” Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, – Нехай! але […]...
37. БАЗАРУ ПРОПОВІДНИК Він роздмухує дзвін, як рукав, На тілі у нього замість руки ріка І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками. […]...
38. ЗАЛИВАХА (Монолог) Який він дивний, український світ! Ця повінь сонця на полях і горах, Ставні смереки чарівних Карпат, Стрункі тополі радісного Півдня. […]...
39. Я – КОМУНІСТ Я – комуніст, я – рядовий в полку. Боєць правофланговий і ведущий, Як і належить буть більшовику. Всю силу, всю […]...
40. “Заступила чорна хмара…” Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за Лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра […]...