Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Моє серце в херсонських степах…”

Моє серце в херсонських степах,
У притаєних скитських могилах.
Я в душі чебрецями пропах,
Випасаючи коней по схилах.

Клекотить запорозький мій дух –
Як невгасна вулканова лава,
Бо Великий затоплено Луг,
Бо в журбі береги Січеслава.

Рідна тирсо, колиска моя!
Виспів жайвора в чистому небі,
Жур журавки і трель солов’я,
Чорнокрилий у заводі лебідь.

Там колись із ногайської мли
Виринали татарські навали:
Гнівні гридні на ворога йшли,
Їм услід запорожці ступали.

Не сумуйте, степи! Я вернусь!
І замовкне жалоба чаїна.
Обійматимуть Скитія, Русь
І новітня моя Україна.

1941

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Моє серце в херсонських степах…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)