Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Дубовий жар – душі моєї знак…”

Дубовий жар – душі моєї знак!
Він зогріває, наче Зодіяк;
Спроквола, звільна, палко, снаговинно
Дарує світові святкове мито –
Аж поки в бурі полум’я спахне!
І вже тоді не стримуйте мене,
Благих канонів праведні окови.
Нехай назавжди в кожному рядкові
Хмільна жага поривчасто ясить
Міткову слову зваглу ненасить –
І пориває п’янь золотодзвонна
Цимбалів Хорса й гарфи Аполлона.

Атенський Акрополь, 12 серпня 1963 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Дубовий жар – душі моєї знак…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)