“Цикади, гелладські солов’ї…”

Related posts:

1. “Це мою хату вже замітає холодний вітер…” Це мою хату вже замітає холодний вітер, І синій терен в туманах сизих осінньо терпне… Ти моя мрія, мій бронзокосий […]...
2. “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
3. “Дивлюся я у серпень крізь серпанок” Дивлюся я у серпень крізь серпанок, Дивлюся я у серпень з-під руки. А там по росах носить з саду ранок […]...
4. В казематі (“Згадайте, братія моя… “) Моїм соузникам посвящаю Згадайте, братія моя… Бодай те лихо не верталось, Як ви гарнесенько і я Із-за решотки визирали. І, […]...
5. “Мені ти маму замінила…” Мені ти маму замінила. Я маю силу, маю крила. А в думах – серпень, давній серпень. І серп невмілий, гострий […]...
6. ІЗОЛЬДА ми не почуємо як на опуклій лютні ночі лящатимуть золоті цикади і не побачимо тигра що реве за ребром моря […]...
7. НА СІНОКОСІ Сіна покошено. Повзуть Важезні гарби до стодоли. Діди, вчуваючи грозу, Вершать, покрикують додолу. А ми: “На вила налягай!” – І […]...
8. МАГДАЛИНА звільняюся з днів – осіннє дерево з листя – віддаю кесареві втрушеною мірою сонце годує золотою ложкою річка стелить срібні […]...
9. ФОТО З ЛЕТОВИЩА ВЕСНОЮ З кожною весною вигини дівчат вабливіють, та їхні усміхи до мене вкриті плівкою поблажливости. Їхні талії стрункіші цього року і […]...
10. “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
11. “Вам що?..” Вам що? Із дому – І на службі. З роботи вийшов – І вже дома. Не треба вам труситися В […]...
12. ВІВІСЕКЦІЇ Розіп’яті на цинкових столах, у голготських долинах лябораторій, вони віддають своє життя, щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, […]...
13. ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...
14. “Жіноча протяжність – упродовж родів…” Жіноча протяжність – упродовж родів, Як впродовж родів безперервні шпагати, Що в’яжуть родини (не в матріархати)… Стоїть, наче гість, чоловік […]...
15. БЕЗСОННЯ Один за одним ніжні звої вовни Немов на прядку плинуть. Шум дощів, Гучання бджіл, і гуркоти морів, І шепіт поля, […]...
16. СЕКВОЯ Яр. Коропеєві Ще не свистіла Дарія стріла, Мовчала праща на правиці галла, А ти висоти в сонці покликала І з […]...
17. ДВОЄ Він із поля вертався не пізно й не рано, Пахло кропом село, полином і катраном. Він любив біля хати в […]...
18. ЛАСКА Сім срібних мечів у грудях: Марія дає мені свій фіолет В абсиді, мальованій синькою. А Той, хто мовчав у ритуалах […]...
19. БУЗКОВЕ БРАТАННЯ Мої побратими надійні і давні! Хай вітер – чи звідси, чи звідти, – а я не міняюсь: пишу вам вітання […]...
20. “Не шукайте її у вогнях смолоскипа…” Не шукайтей її у вогнях смолоскипа, Ні в надхненні юрби, що напружує біг, – Ваша правда лежить, як розведена скиба, […]...
21. БАТЬКІВЩИНІ Її iмення не промовлю всує, Душi не страчу в молитвах пустих, Бо вмить збагну – не першою збагну я: Суть […]...
22. НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...
23. ОБРАЖЕНИЙ ТОРКВЕМАДА Я інквізитор. Ну, і що із того? Чи то такі вже злочини страшні? Я не хвалюся. Віку золотого, звичайно ж, […]...
24. “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
25. СПАРТА Славлю тебе, Запорожжя предвічна прамати, Славлю твій соняшний пил, Бронзу списів, що літали в бої переймати Ворога з бурих кобил! […]...
26. “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
27. “Не питайте мене…” Не питайте мене, Як я в світі живу: Шура-бура гуде, Я весельцем гребу. Не питайте, як? В моїм мозку гадки […]...
28. КАКТУСИ Кактуси, древні скульптури, діти природи чудні! Ваша уперта натура мовить багато мені. Ваші зелені штандарти цілять у серце моє. Владних […]...
29. ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
30. АТАВІЗА Морок. Ніч. І блисне сонце, Зникне сну кошмар. Почуваю, що не сон це, Що в мені – пожар. Викличу я […]...
31. “Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...
32. НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
33. “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
34. “Як ударили у дзвони…” Як ударили у дзвони – Покотилася луна! Як у труби затрубили – Відгукнулася луна… Тож діброва засміялась, Зашовковилась трава. На […]...
35. “Спинюся я і довго буду слухать…” Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом […]...
36. ЦАВЕТ ТАНЕМІ Сільві Капутікян Згоріли їхні селища, пропали їхні мули. Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку. Щоб мову свою рідну їх діти […]...
37. “По хліб шла дитина – трояндно!..” По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні бога, ні чорта – на […]...
38. АНТИГОНА не топтчіть брунькоцвіту! в конвої заборал і мечів крізь гомін іду на поталу у мороці хлані серед ядучих очей я […]...
39. БАРДИ ПРИСТРАСТИ Барди пристрасти й окрас На землі живуть між нас. Чи ж провадять лет легкий Їхні в небі двійники? Так, захмарну […]...
40. “Ти полинеш сиза, наче птах…” Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи […]...