ПОЕТ

Related posts:

1. “Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...
2. ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
3. “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
4. “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
5. ІНДІЯ Як у свічадах, там палають Червоні в гангських водах зорі! Муллою там голосить море, На струнах джунглів вітер грає. В […]...
6. Твій безголосий крик твій безголосий крик порву на кусники квітів з засушених пелюсток сплету вінок якого ні тобі ні мені не донести до […]...
7. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
8. ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
9. ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...
10. ПОЕТ тужить над долею світу від 10 до 13.20 об 11.10 іде до кльозету розстібає ширінку застібає ширінку вертається і “апять” […]...
11. ПОЕТ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі є два сині телевізійні екрани, що показують два різні види на битву […]...
12. ПОЕТ Я жив не раз, хоч не в одній оправі, Вмирав не раз і знову воскресав, Серцями людськими, мов каменем, кресав, […]...
13. ПОЕТ Не ваблять торжища, і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі. Серед суворих стін Німу […]...
14. ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
15. ПОЕТ Не мати нічого до бога. А доля йому не дала не те що прямої дороги, а й частки живого тепла… […]...
16. ПОЕТ Тодосеві Осьмачці Ціле життя він груз в самотності – з очима білими, як дим. Із каламутних вод витягував слова і […]...
17. ПОЕТ Тисячойменний велів власну творчість двигнути і стати подібним до риби солоних глибин, на яку налягли тисячі тонн води і яку […]...
18. ПОЕТ І ПРИРОДА Пройшла гроза – і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс, І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на […]...
19. ПОЕТ – ВІРШОШКРЯБ Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]...
20. МАЛИЙ ПОЕТ Я знав його, і болісно було. Він говорив про зорі, туберози, вкривав волосся піт туберкульози, і сині смуги креслили чоло. […]...
21. СТАРИЙ ПОЕТ Колами спогади білі у сіті марив жаских. Заховані в чорному зіллі, в’ються вовчі стежки. Схрещуються на скронях сліди непрощенних ніг. […]...
22. МОЛОДИЙ ПОЕТ Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря, мов не ліси хвилюють, а моря, та в серце […]...
23. ПОЕТ ЗАПИТУЄ Любов к отчизні, де героїть,- поет повчає земляків, але сирітства їх не згоїть рядок, що з неба їм злетів. Бо […]...
24. 4. ПАСТУХ ПУСТАЙ, ПОЕТ, БАРОНСЬКИЙ СИН Михайло Пустий – оповідач і казкар, лемко зі Східно-Словацького краю. Був пастухом громадських кіз. З його вуст записано багато казок, […]...
25. “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
26. N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і […]...
27. “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
28. ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
29. СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
30. “відпугутькали перші провісники…” відпугутькали перші провісники, зарясніли дощі рятівні, вітер сонно погойдує мізками і полумисками вогнів; згасли кратери листу сипучого, мить згорталась, як […]...
31. ЧАСИ ПЛИВУТЬ Часи пливуть, і тихі літа йдуть незримо, Біжать дні, що й вудило польоту не стрима. Під війни вже не тихі, […]...
32. ФАТА-МОРГАНА Люба панно, дайте руку… Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. […]...
33. ДУМКА Ой лишіть мня, най думаю, Доки світла, доки маю, Бо як зложуть в домовину, Там думати вже покину. А хоть […]...
34. ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
35. СВЯТИНЯ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким, […]...
36. ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
37. ПОПІЛЬНИЧКИ МУШЛЯ РОЖЕВА Попільнички мушля рожева, Цигарки обряд неквапливий, У попелі пам’яті жевріє Спогад мій нещасливий. Звиклих речей незвиклі Тіні обсіли стіни, Чистого […]...
38. * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
39. “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
40. “Бережи свою духовність…” Бережи свою духовність, Наче свічку у четвер Чистий, Бережи, як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, […]...