Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Рости, мій сину…”

Рости, мій сину,
я тебе навчу
стару косу мантачити
і вдосвіта
з росою зорі
класти у покіс.
Мій сину,
знай –
науку цю колись
я перейняв од батька,
він – од діда,
а дід від прадіда…
Скажу по правді:
страх бере, що вмить
зі мною згасне,
як вогонь живий,
чуття землі –
наука всіх наук…
Рости, мій сину,
і нехай онук
працює на землі,
встає з росою.
Нехай комбайни
у його хлібах
шлях прокладають
вічною косою.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Рости, мій сину…” - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО