ПОРОША - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ

Русява дівчина у хустці,
І повні глечики усі,
Та ми зустрінемось у пустці,
В полях на Дарницькій шосі.

Стежки завіяло наново,
І гусне зовсім сиза мла,
І тільки лиця калиново
Тоб рум’янцем поняла.

Ходімо просто. Я тепер би
Ішов куди б там не було.
…………………………….
Оттам, за скиртами, повз верби,
Я знаю стежку у село.

ПОРОША