Автор: ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР

Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]

Князем галицьким найпершим Був відважний Ростислав. Молодий, стрункий, високий, Всіх красою чарував. Але він недовго княжив: Жартувала доля з ним! […]

Під палким, південним сонцем На чужий, далекий Дон Сумно-сумно, як на страту, Йдуть невольники в полон. На руках у їх […]

Умер Олег. Закняжив Ігор. Це завзятий був вояк: Налітав він, наче вихор, І не знав жалю в боях. І державного […]

Син Данила Лев, якому Збудував Данило Львів, Після смерті свого батька На престіл у Львові сів. Молодий, палкий, хоробрий, Все […]

Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі! Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому […]

На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]

Горе учить, кажуть люди, Доки горя не уб’єш. І Василька, і Данила Научило горе теж. І вони навчились добре І […]

Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]

Степовий майновий ранок, Не здригнеться море трав… Схід поволі розцвітає. Ось і сонце! Ігор встав. Степ в росі… Пташки щебечуть… […]

О дивний мент, о дивний час! Весь Всесвіт дивиться на нас. Сам Бог над нами став, здається, І чуть, як […]

Біля озера Ільменя Став Великий Новгород, Збудував його слов’янський З фінським змішаний народ. Не було ладу у його, Вічно рід […]

Непомітно линуть роки Серед ігрищ і забав, Непомітно в товаристві Виростав і Святослав. Ось і парубком стає він, Кремезний, міцний, […]

Вона б ще жевріти могла, Та більше жевріть не схотіла, – Ураз всю міць свою взяла, Всю ніч осяяла і […]

Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]