ОЧІКУВАННЯ

Related posts:

1. ОЧІКУВАННЯ Ледь крапле тиша, й цілу ніч – вагар – Тлін, що спізнився на останній потяг. В зірчаній пітьмі – обрис […]...
2. КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...
3. ОЧІКУВАННЯ НАСОЛОДИ Очиці – дві голубки з-за серпанку, Волосся – стадо гілеадських кіз, Канарком примостивсь на личку ніс, Цокочуть зуби – ціп’ята […]...
4. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
5. І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...
6. “Немає діда, третій рік нема…” Немає діда, третій рік нема, Берізка хилить віти до могили. А був покійний – доброта сама, Хоча не всі старого […]...
7. “Чи то світ ошалів…” Чи то світ ошалів, – най би шлях його трафив, – Чи то люд перевівсь на овечий табун?! Бо колись […]...
8. СМУТОК Ой, ти не знаєш, вже не знаєш, Як високо билося серце, Як пахтіли вуста Страсним цвітом? Вже ніколи, любий, вже […]...
9. ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...
10. “Небо з морем обнялося…” Небо з морем обнялося, Море в небі розлилося… Цілий світ вони забули І в туманах потонули. Марив я з тобою […]...
11. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
12. “Не говори печальними очима…” Не говори печальними очима те, що не можуть вимовить слова. Так виникає ніжність самочинна. Так виникає тиша грозова. Чи ти […]...
13. ЛЮДСЬКИЙ СЛІД Це він і вона, залишаючи слід, Спішили назустріч рокованій миті. Чотири мільйони невивчених літ Чадів цей вулкан на сліди піврозмиті. […]...
14. “Приходь у сни, я так благаю…” Приходь у сни, я так бажаю Іще зустрітися хоч раз! Приходь, я й словом не згадаю Того, що трапилось між […]...
15. “ніби два крила на щоки…” ніби два крила на щоки ворон кинув молодий очі темні: за два кроки не побачиш сам себе запитаєш скільки років […]...
16. СПОМИН ПРО МІСЯЦЬ – Фрагменти * * * Коли я торкаюся твого обличчя, кінчики пальців моїх відкриваються цвітом яблуні, а над нами місяць живе життям […]...
17. ЗОРІ Давно колись, малим хлоп’ям, Бувало, дивлячись на зорі, Я часто-часто прагнув сам Між їх поринути в просторі. Я думав: там […]...
18. ПРОЩАННЯ З ДОМОМ Я вернулась додому і нарешті збагнула, Що мені він чужий і йому я чужа, Бо нема в нім того, кого […]...
19. ГРОТЕСК Здається десь… Для кожної людини… У певному контексті… Є зразок вікна… Яке чарує, мов гротески… На келиху червоного вина… Вікно […]...
20. “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
21. ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...
22. “Ти, мамо, прийшла в сновидіння…” Ти, мамо, прийшла в сновидіння В рядні – не в парчевому злоті: Обходиш свої володіння В глибинах синівської плоті. Навчи […]...
23. “Де ті царі, що підуть з пастушками…” Де ті царі, що підуть з пастушками, коли зоря засвітить ув очу? Мовчать сніги над нами і під нами. На […]...
24. “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
25. ЗУПИНКА В КРЕМЕНЦІ Лесі. У місті, де ми побрались Те все було?.. Було. Ті ж обрії і гори, Забронзовіла осінь в тих лісах, […]...
26. МЕНІ ПОДАРОВАНО ЧАРІВНИЙ БУКЕТ ЖОВТИХ ТРОЯНД Пробігла жовта квітка поміж нами – й велика ніч з зеленими очима між нас хотіла стиха просочитись (а очі ж […]...
27. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
28. КАТОРЖАНИ У сірих бушлатах, німі, як раби, Голодні, знесилені, гнані, Ми зносим нестерпне знущання, аби Сконати у тому знущанні. Невладний над […]...
29. “Пройшли пурпурні фінікійські дні…” Пройшли пурпурні фінікійські дні, Замкнувши цикль, і знову так потрохи Згризає час суворо-мовчазні Граніти легендарної епохи. О, неба сірість, оливо […]...
30. ВОРОЖИМ ГОРОДАМ О городи! Ви, горді лорди, Пани просторів світових! Нас не злякають ваші орди, Ні ваші флоти, ні когорти, Ні ваш […]...
31. ПРИЙШЛИ З ТРАВИ Прийшли з трави. І підемо в траву. Дорога в сто розлук, дорога в сто печалей, Де пахне сто вітрів і […]...
32. ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА Моя душа підземна річенька пливе пливе в краї незнані а світ навколо тиха ніченька дзвенять пісні десь там весняні. У […]...
33. ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Блюстителі, халтура – ваше хоббі. Ви, фабриканти вір і недовір, зробити вам би по духовній пробі – вас забракує кожен […]...
34. ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Блюстителі, халтура – ваше хоббі. Ви, фабріканти вір і недовір, зробити вам би по духовній пробі – вас забракує кожен […]...
35. “Небо, страждаючи, зорі народить…” Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На […]...
36. МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
37. “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
38. “Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...
39. ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
40. “І що в тобі, моя відрадонько…” І що в тобі, моя відрадонько, Мій вищий знак, безсмертний квіт, А чи ота єдина правдонька, Що з роду в […]...