Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Знаю – медом сонця, ой Ладо…”

Знаю – медом сонця, ой Ладо,
В твоїм древнім тілі – весна.
О моя степова Елладо,
Ти й тепер антично ясна.

А між нами простір – гураганом.
Хоч вдихнуть, хоч узріть тебе де б…
Половецьким хижацьким ханом
Полонив тебе синій степ.

Десь там квітнеш вишневим цвітом,
Десь зітхаєш в веснянім часу,
А мені ти – блакитним містом
В золотім полудневім меду.

А мені ти – фата-моргана
На пісках емігрантських Сахар –
Ти, красо землі несказанна,
Нам немудрим – даремний дар!

04.06.1925

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)

“Знаю – медом сонця, ой Ладо…” - МАЛАНЮК ЄВГЕН