Зі збірки “ПЕРСТЕНЬ І ПОСОХ” (1972)”Будівлі дні ніхто не вирішив…”
Будівлі дні ніхто не вирішив,
В очах від Вавилону – чорно.
На каторзі жорстоких віршів
Так тяжко душить слово-жорно.
Все рідше злет. Мотор задиханий,
А нерви тріпотять, як троси,
І, коли серце раптом стихне,
Нас зрадять крила альбатроса,
И не відчуємо, що страчене
Життя, від творчости криваве,
Що нам призначена двозначна,
Як поцілунок Юди, – слава.
1933
(4 votes, average: 2,75 out of 5)Related posts:
- Зі збірки “ПЕРСТЕНЬ ПОЛІКРАТА” (1939)Д. ДОНЦОВУ Крик Ксенофонтових фаланг На подих простору і солі – І ось реве бурунний лан Рабом вітрила і бусолі. І розгортається […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ МОЛОДОСТІ Розсунулись, мов карти стіни, угору стеля поплила, і вікна згасли в синій тіні, найближчі речі вкрила мла. Так ява стала […]...
- ПАТАГОНІЯ Я не умру від смерти – Я умру від життя. Умиратиму – життя буде мерти, Не маятиме стяг. Я молодим, […]...
- “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
- Зі збірки “ЗЕМНА МАДОННА” (1934)ВІЗІЯ Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? […]...
- ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
- БУДІВЛІ. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ ПІСНІ Я маю дім, при домі сад, ліричні яблуні у ньому. Мов свіже молоко – роса, розваги мед мені палкому. Мов […]...
- “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
- БУДІВЛІ І. Собор У тіні пагорків, процвівши потайміру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних […]...
- Зі збірки “ПРОЩА” (1954)ЮРІЄВІ ДАРАГАНОВІ (I) Вас пригадало, милий Юріє, Це літо хворе і жагуче, А Ви вже там. Мене ж обдурює Життя і знову, знову […]...
- “Я ніхто для тебе, як Улліс…” Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. […]...
- ГОТИ Похмурий день зачаївся в туманi. Над бродом ржуть, полохаючись, конi. Мiй меч бренить, та чую, що на гранi Мене не […]...
- Зі збірки “ЗЕМЛЯ Й ЗАЛІЗО” (1930)НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф – Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ НОЧІ П’яніючи отруйним чадом ночей сріблистих та гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибу, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких […]...
- Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
- Зі збірки “ВЕЛИКА ГАРМОНІЯ” MODE MORTE IV Про смерть IV Я є спокійний, наче тиша на воді, я маю досить, досить сили, щоб не боятись навіть і […]...
- Зі збірки “СОНЕТИ І ЕЛЕГІЇ”НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша? Ця старосвітчина, цей повітовий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія […]...
- ПЕРСТЕНЬ Уронила девушка перстень В колодец, в колодец ночной, Простирает легкие персты К холодной воде ключевой. “Возврати мой перстень, колодец, В […]...
- Зі збірки “ГЕРБАРІЙ” (1926)ІСХОД ІСХОД Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, […]...
- “Ніхто не забутий…” Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів: Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. І доки є пам’ять в людей […]...
- “Відпочинок. Клуб. Аперитив…” Друзям, з якими їздив до США Відпочинок. Клуб. Аперитив… Притомились, наробились. Парко. Літній вечір крила опустив На будівлі й трави […]...
- “Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...
- “такий конклав: ніхто не помирав…” такий конклав: ніхто не помирав усі хто міг добралися уплав а хто не вмів той дошукався броду вода загусла як […]...
- “ЗА НАС” (1995)ПЕРЕДМОВА ДО ЗБІРКИ “ЗА НАС” “Все русскому мечу подвластно”. О. Пушкін. “Кавказский пленник” “Россия – государство не торговое и не земледельческое, а военное, и призвание […]...
- З ДАВНЬОГО ЗШИТКА Віквічно в облозі, У борні, у тривозі, знемозі… Серце криваве в степах десь вітрами рида: “Ой біда, ой біда Тій […]...
- ЗАСПІВ. Із збірки “Дзвін” У дзвона дзвоню я, до церкви скликаю, До церкви вселенської правди… У щирих душ, чистих, високих шукаю Проти гайдамацтва поради. […]...
- Із збірки “В ГОДИНУ ЗАДУМИ”ІВАНОВІ Іване без роду, Іване без долі, Куди не ходив ти, кого не видав? У спеку і стужу, у лісі і […]...
- Із збірки “В ГОДИНІ СУМЕРКУ”ГОВЕРЛА Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє, І око знов моє по твому блудить склоні. Ось бач: вже сонця […]...
- Із збірки “СУМНІ ІДЕМ”УКРАЇНІ Що кривавих пісень Тобі в жертву не ніс, А беріг їх у серці на дні, Що вінків не сплітав з […]...
- “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
- “Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила…” Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила. Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепер я в тебе […]...
- ДОЩ Дощ ливнув. Злетіли тротуари, Піднявши вгору крила хвиль. Заплакали червоні фари І сивим став автомобіль. Неначе дзеркало, на плоті Срібляна […]...
- Зі збірки “В СВІЧАДІ ПЛЕСА””Пізнав я той смуток, що скроні не клонить…” Пізнав я той смуток, що скроні не клонить, І сльози, що в серці на дні леденіють, А сліз тих зіниця […]...
- “Я визнаю життя…” Я визнаю життя: коли натхнення Спливає із душі бентежні соки, Коли у серці щире одкровення І злети поєднаються високі. І […]...
- ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
- ПОХОРОН За гробом убитого вбивця іде, Дрібне та нікчемне створіння бліде. Фальшива сльоза і печаль напускна, У чорній душі – таємниця […]...
- “Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш…” Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, […]...
- Зі збірки “СТИЛЕТ І СТИЛОС” (1925)Стилет чи стилос? – не збагнув…” Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз […]...
- КРИЛА (Новорічна баляда) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку […]...