Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Один лишився сам на сам…”

Один лишився сам на сам.
Нема ні кревного, ні друга.
І любкою – помститись туга,
і туга – подругою дням.

Отак натрапити зненагла
вполудне чи в досвітні роси
і бачити – о туго спрагла!-
як жах обличчя перекосить,

як все круглішатимуть очі…
Де край жорстокого надхнення?
Мов псам, відкинуть духам ночі
на потіп ворога імення.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Один лишився сам на сам…” - ЛЯТУРИНСЬКА ОКСАНА