Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Жовтий шелест жовтневих луків…”

Жовтий шелест жовтневих луків
І туманна осіння мла.
І бабуся веде онука
Жовтим берегом до села.

Йдуть повільно, немов у думі,
Так, неначе не йдуть – пливуть,
І незмінно осіннім шумом
Завіває трава їх путь.

Вже, здається, нема і сліду:
Перейдуть, пропливуть в імлі
І ніколи, ніде на світі
Не повторяться на землі.

І так хочеться змалювати,
Зберегти для нащадків світ
Цих людей, бо й найменші втрати
Не вертаються з плину літ.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Жовтий шелест жовтневих луків…” - ЛУКІВ МИКОЛА