Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СТЕПОВА КРИНИЦЯ

Під сонцем південним Гілеї столиця,
Степів неоглядна могуть.
Загублене в травах джерельце іскриться,
Прозоре, тремке, наче ртуть.

Навколо хвилюється жито-пшениця –
Ніхто і не знає, мабуть,
Що срібне джерельце і є та криниця,
З якої орли воду п’ють.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

СТЕПОВА КРИНИЦЯ - ЛУКІВ МИКОЛА
«