СТЕПОВА КРИНИЦЯ - ЛУКІВ МИКОЛА

Під сонцем південним Гілеї столиця,
Степів неоглядна могуть.
Загублене в травах джерельце іскриться,
Прозоре, тремке, наче ртуть.

Навколо хвилюється жито-пшениця –
Ніхто і не знає, мабуть,
Що срібне джерельце і є та криниця,
З якої орли воду п’ють.

СТЕПОВА КРИНИЦЯ
«