“Часу завше не стача…”

Related posts:

1. “На світі все боїться часу…” “На світі все боїться часу, Та час боїться пірамід, – Казав мудрець, пізнавши Схід, – На світі все боїться часу”. […]...
2. “Завтра буде світ такий, як завше…” Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо, наче зашморг, Як і має бути […]...
3. ІМПРОВІЗАЦІЯ П’ЯТНАДЦЯТОГО ЛИСТОПАДА 1. Мій ум сьогодні порожній, і не знаю жадної пісні. Вітер мевами крутить, мов клаптями старих газет у мертвій сірості […]...
4. “Юність в інших завше загадкова…” Юність в інших завше загадкова. А своя – проста була чи ні? Це ж вона уперто й гарячково Відкривала істини […]...
5. “З долини, де часу воли ліниві…” З долини, де часу воли ліниві Гойдали Розум в тихому візку, Пішов орач на галактичні ниви, Де зорі – ніби […]...
6. ІРЖА ЧАСУ Горланить радіола через стіни, Коханку з перепою б’є сусід. А я гортаю фото з України – Від тих, кого не […]...
7. РІКА ЧАСУ Іще мільярд людських істот, іще – Але планетна куля не із гуми… Куди, в якому напрямку тече Ріка часу? Які […]...
8. ВІТРИ ЧАСУ Вітри часу шумітимуть твоїм волоссям, жінко, мелодію зелених вечорів і спілих літ. Ти пристрасно тулитимеш до лона спів сопілки, одкривши […]...
9. “Здається, часу і не гаю…” Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! Щодня себе перемагаю, від суєти застерігаю, і знов до стрічки […]...
10. “О доньки Часу, Днини потайні…” О доньки Часу, Днини потайні! Глухі й німі, жебрачки босоногі, Йдучи рядком, ви завжди несете В своїх руках і пруття, […]...
11. “Солодкі хвилини свята…” Солодкі хвилини свята, Салюти, пісні, знамена. Минає червона дата – І знову пора буденна. Заводи, поля, верстати – Роботі кінця […]...
12. ВІДНОСНІСТЬ ЧАСУ Чим ширший ніг твоїх рухливий сажень, Чим важчі справи ляжуть на плече, Чим більше зустрічей, подій та вражень – Тим […]...
13. “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
14. НІЦШЕ Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила – Для бур, для щастя, […]...
15. ЗГАДКА (Бувало: в сутінку вечірнім) І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не […]...
16. ДУША БЕРЕЗИ Нас – океан. Але ж кому у спадок Дісталось істини святе зерно? Якщо життя лише сліпий випадок – Яким безглуздям […]...
17. “Над світом темна ніч, важкий тягар пітьми…” Над світом темна ніч, важкий тягар пітьми, Несила вже назвать у мороці бридкому Ані життя життям, ані людей людьми, – […]...
18. ТАКА ВЖЕ НАТУРА Баран не винен, що дурний як пень Родивсь таким, то мусить ним і вмерти. Тому і лізе в бійки кожен […]...
19. МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ Ми граємось у піжмурки життя Аж поки смерть нас не впіймає: – – “Тру-ту-ту! Я вже йду! Тай до Пана […]...
20. “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
21. ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
22. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
23. “Сходить місяць за вікнами хати…” Сходить місяць за вікнами хати, Ллється світло з небесних узвиш… Ех, коли доведеться вмирати, Я хотів би умерти раніш. Плинуть […]...
24. ПОЕЗІЯ Нестерпне світло перетяло груди, і в серце врізалося слово. І до кінця твого болітиме затерпле тіло, а в жилах синьо […]...
25. “Я вівці чорні й білі розгубив…” Михайлові Дмитріву Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. […]...
26. “Шукайте цензора в собі…” Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає […]...
27. ЗОЗУЛИНЕ ЛІТО Кує зозуля, що життя минає, і полягає літо у покосах. Головами наклавши, духмяніють що є сили трави по цей бік […]...
28. ДО ПИТАННЯ ПРО КАТЕГОРІЮ ЧАСУ Батьки були не схильні до обструкцій. Робили, аж ввіходили у раж. А їм якісь інструктори з інструкцій Читали інструктивний інструктаж […]...
29. ПУЛЬС ЧАСУ На відстані мені ясніш Просвітлює минуле, І час жорстокий все гостріш Ляга на серце чуле. Я бачу молодість свою, Воєнне […]...
30. ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...
31. ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
32. ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...
33. “Озирнулись маки: що таке…” Озирнулись маки: що таке? Вітер крикунв макам: утікайте! Голови червоні пригинайте І тікайте, бо воно таке! Потолоче, витолоче, вимне, Гляньте: […]...
34. “Зіниці смерті стежили за Вами…” Олесю Гончарові Зіниці смерті стежили за Вами Прицілами, злобливим зором лінз, І друзі падали, й ревли димучі ями, І обрії, […]...
35. “Не грайтесь словами… У слові – ядро…” Не грайтесь словами… У слові – ядро, Енергія ядерна в Божому слові, Воно проросло – розрослося в огром, У вибух […]...
36. ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...
37. СКРИПКА Й ОРГАН В камінних храмах – срібні гурагани У вітражах, у миготінні свіч, Святим суворо промовляють з віч, Горять Господнім голосом: органи. […]...
38. “чия то гою праща несповита…” чия то гою праща несповита чия по світу лань пустелю п’є нехай до жита докульгає свита на неї в московита […]...
39. ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
40. ЗУСТРІЧІ Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]...