“Зажурились галичанки через тую зміну…” - КУПЧИНСЬКИЙ РОМАН

+

***

Зажурились галичанки через тую зміну,
Що відходять усусуси та й на
Україну.

Хто ж нас поцілує в уста малинові
Карі оченята,
чорненькії брові,
Хто ж нас поцілує в уста малинові
Карі оченята,
чорні брови.

Не журіться, галичанки, та вже є військові,
Вони краще обіймають,
як стрільці січові.

Ті вас поцілуть в уста малинові
Карі оченята, чорненькії
брові,
Ті вас поцілуть в уста малинові
Карі оченята, чорні брови.

Ой не будуть більш військові з нами приставати.
І не будуть нас
військові за станові мати.

І не поцілують в уста малинові
Карі оченята, чорненькії
брові,
І не поцілують в уста малинові
Карі оченята, чорні брови.

А як ви вже з України вернетеся знову,
І як вперше знов підете з
нами на розмову,

Тоді вже цілуйте в уста малинові,
Карі оченята,
чорненькії брові,
Тоді вже цілуйте в уста малинові,
Карі оченята,
чорні брови.

***

“Зажурились галичанки через тую зміну…”