СПІВЦІ СУЧАСНІ

Співці сучасні, як канарки у клітках,
Співають задоволено і ніжнотонно,
В подяці за кришки, що їх в один розмах,
Господар кидає великодушно і бонтонно.

Ліричні почування земного буття,
Колисанки для тих що солодко здрімнулись,
Упились медом сибаритського життя,
Сумління докорів і сорому позбулись,

Не люблять слухати палких і гострих слів,
Ні тих, що сурмлять голосно на сполох,
Бо в душах їх Хоривський кущ зотлів,
У серці загніздивсь наживи хтивий Молох.

Що ж діяти мені, як зберегти себе
У краю цім від ситості оспалім?
Невже ж дрімота ця всі мрії погребе,
Розіб’є на друзки душі святі скрижалі?

1982 p.

(3 votes, average: 2,33 out of 5)

САМОТНІ СПІВЦІ Ой із моря із глибокого Крута скеля піднімається; Проміж хвилями одним одна Та й у бурю не хитається. Поверх каменя […]...

ТИ – ФІЛОЛОГ Чи знаєш ти, що ти – філолог, дитя кмітливе і шпарке? Сюди до рими слово полог. Ану скажи, що це […]...

ДИВЛЮСЬ У ДАЛЕЧ Дивлюсь у далеч буйних вод, де біла чайка хвиль черкає, і думка – молодий пілот – женеться з вітром у […]...

ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ Полярна ніч і волохатий сполох Над безвістю засніжених долин. Як терпне серце! Скільки літ один Німує він у нетрях захололих! […]...

РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...

АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ Треба бути собою – Сказав Сковорода, Я метнулась за мною, А мене тут нема. У Канаді лиш тіло, В Україні […]...

УДВОХ ІЗ ЛИХОМ Лягаю спати з лихом. Бік у бік. Вночі обом із нас і мулько й тісно, А вранці ми вже трохи […]...

“Не помираю від хули…” Не помираю від хули І не полюю на хвалу я… Та як хвилююсь я, коли Мене нічого не хвилюю! Байдужість. […]...

Я знаю, як кохання зберегти Я знаю, як кохання зберегти, Щоб довго нашi душi зiгрiвало: Своїм життєвим шляхом треба йти, Побачень щоб завжди було замало!...

Якщо ти хочеш Душу зберегти Якщо ти хочеш Душу зберегти, Не дати вмерти їй вiд суму й болю, Роботою рятуйся i любов’ю. Душа не може […]...

РЕНТГЕН СОВІСТІ Хвороби на землі бувають різні. І поки не зотлів ще корінь зла – пронизує пекучо душі грішні рентгенового променя стріла. […]...

ПАЛІМПСЕСТ Позволь мені, пташко, до себе казати, Лиш нині – потім вже най дієсь, що хоче… На вулиці пустка, під вікнами […]...

МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ Ми граємось у піжмурки життя Аж поки смерть нас не впіймає: – – “Тру-ту-ту! Я вже йду! Тай до Пана […]...

“Не додому вночі йдучи…” Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості […]...

ДИФІРАМБ ПІСНІ Вільно ритмована мово, Найкраще з земних чудес, Що слово складаєш до слова, – Ти не дарунок небес! Тебе створила людина […]...

“Цей хміль, що б’є незрозуміло звідки…” Цей хміль, що б’є незрозуміло звідки, ця брага, що легені розпира, цей дух тепла, в якім прообраз квітки, цей сміх […]...

“Самому чудно. А де ж дітись?..” Самому чудно. А де ж дітись? Піп діяти і що почать? Людей і долю проклинать Не варт, єй-богу. Як же […]...

“Ріки знов увійшли в береги…” Ріки знов увійшли в береги, І у надрах борня заніміла. Молоді, повнокровні боги Ухопились земного кормила. Кожна справа – ясна […]...

“Мов за подушне, оступили…” Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. Боже милий, Де ж заховатися мені? Що діяти? Уже […]...

ШЕВЧЕНКОВІ Гарно твоя кобза грає, Любий мій земляче: Вона голосно співає, Голосно і плаче. І сопілкою голосить, Бурею лютує, І чогось […]...

“За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...

“Вже в тебе випадають зуби…” Вже в тебе випадають зуби – Порозумнішати пора. Сиди тихенько біля груби,- Хай рана гоїться стара. Ти все зробив, що […]...

ЛУНА Поїхали туди, де рідне поле, і ліс, і річка, й місяць на воді на стьожках хвиль, немов мала дитина, гойдається […]...

ЛИБІДЬ мої брати – боривітри а я лебідка сестра – галіонська статуя на кілі ковчега сестра – біле диво полянське зародили […]...

КАМІНЬ Все вгору тай вгору росте каміння, хмародерами, вежами, димарями штурмує небо, глузує з життя, що залишилося внизу. Стрункі сосни, широколисті […]...

“Час пливе, а я живу, як тінь…” Час пливе, а я живу, як тінь. Мертво в душах, порожньо і глухо. Жду не лицарів, але прозрінь – Пломінкого […]...

ДО ДАНТА (прочитавши його поему “Пекло”) Хто не знає, Данте, твого горювання, Той і твого пекла страшного не взнає: З твого серця вийшли ті оповідання. В […]...

ЖЕРТВА НАСИЛЛЯ Той задавлений біль, затамований плач, той придушений крик у морщин борознах заховались на твому лиці, той приглушений жах, що зачах […]...

“Весняні блакитні очі…” Весняні блакитні очі Дивляться з трави на мене: Се фіалочки кохані, Що набрав я повну жменю. Я набрав і все, […]...

ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...

ЧАС Моя доба текла, немов ріка бурхлива, Де з водами джерел нечисті хвилі йдуть Гноївки, і крові, і випитого пива, І […]...

Парадокси розмножень звичайні як дріт парадокси розмножень звичайні як дріт червоніючи світ обростає пилком та западину тіла не винести вбрід ні веслом розпанаханим ні язиком […]...

ОСІНЬ Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде […]...

МАТУСИНА ПІСНЯ Ступаю в зажурі по отчім подвір’ю, У кожен найдальший куток заглядаю. Блукаю, мов привид, ходжу і не вірю, Що мами […]...

ВЧУСЬ ХОДИТИ подолати закон тяжіння було нелегко але думав що коли я нарешті стану на ноги всі вхилятимуть передо мною голови а […]...

ВЕРНИГОРА Коряк горілки миттю випивав У вільний час козацького спочину, Жував цибулю, сушену рибину І непробудно, як убитий, спав. Коли ж […]...

“Філософе з чарівними очима…” Філософе з чарівними очима, Із добротою в глибині зіниць! Ще є в нас, люба, крила за плечима, Що не дозволять […]...

ОДА ДО КНИЖКИ Я люблю тебе, книжко, Без тебе померк би мій світ, А очі здавались би зайвими В місті, де небо і […]...

“Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...

ДЕВ’ЯТЬ 1 Як ніч прозріє і загляне моноклем місяця з-під зір до найтемніших місяць землі, ти схочеш, щоб тебе кохала. гарячим […]...

Related posts: