НОВА П’ЄСА - ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО

Стрепенулася завіса, тихо розійшлася.
В темнім залі все завмерло. П’єса почалася.
Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені,
А за ним сидять мужчини – інженери, вчені.
Йде нарада. Йдуть дебати. Виступи. Питання.
Так минула друга дія. Так пройшла й остання.
Люди ляпнули в долоні й розійшлись помалу.
Лиш дідок один лишився, не пішов із залу.
Молоденька білетерша мовила старому:
– Вибачайте, що турбую. Час уже додому. –
Той поглянув – пусто в залі. Розійшлися люди.
– А концерту після зборів, – запитав, – не буде?

1989.

НОВА П’ЄСА