МАНДРІВКА - БОЙЧУК БОГДАН

йдуть
ідуть,
ідуть
і тиснуть
до сухот
свій плач,

ідуть
у біль
ще ненароджених,
у крик
своїх дітей,

ідуть,
щоб з костей,
без’язиких уст,
почути вирок свій :

вас кинено сюди
без цілі.

МАНДРІВКА