Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПОВЕРНЕННЯ

Ні, не спогад це, не ілюзія,
Не солодкий то плід уяви.
Знов закляклий стою у лузі я
І мене облягяють трави.

Півсторіччя… Либонь півсвіту я
Облітав, обійшов, об’їхав,
І не віриться, що відвідую
Рідний край – мої горе й втіху.

Ні, не сон і не мрія – ось воно,
Тут родитись мені судилось:
Рідне Моспине! Бідне Моспине!
Знов очам моїм ти відкрилось.

Ніби тут не таке було тоді,
Де дитинства мого довкілля:
Береги Грузької болотяні
Облягло бридко-чорне зілля.

А була ж і глибокою й чистою,
Пили воду ми незіпсуту…
Чи ж на мості з калини вистою,
Де калюжа мулу й мазуту?

Таки вистою! Зір заплющу я
І бодай лише на хвилину
У дитинства купіль цілющую
З калинового мосту порину…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)

ПОВЕРНЕННЯ - БІЛЯЇВ ВОЛОДИМИР