Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПЕРШИЙ СНІГ

…І тільки твій слід на сріблистій пороші, Відтиснутий синьою тінню слідок, І серцю так легко від теплої ноші Нешумних, мов […]

БУДІВЛІ. СОБОР

У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і […]

ПАМ’ЯТІ ДРУГА

На могилу Юрія Смолича І Повільно й важко зводжуся по сходах І все ясніше чую в тишині Його спокійний, рівномірний […]

ІМ’ЯМ ЛЮДИНИ І НАРОДУ

Я єсть народ… П. Тичина Я єсть народ. Моєї правди сила Влилась в Закону нашого слова. Я єсть Людина, в […]

ЛЮБИСТОК

З-під вій – блакитна тінь, ознака нестеменна, Й рожевий слід лишивсь на грудях де-не-де, А він уже ступив ногою у […]

ПЕРЕКЛАДАЮЧИ ГУРАМІШВІЛІ

Із мцхетських круч, з ущелин і розколин, З оброслих чорно-синім лісом гір Спокійно вийшов милий юний олень, Простуючи довірливо в […]

ГОФМАНОВА НІЧ

По рубаних щаблях – в провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, по сходах обважнілих, І по обвислих, висклизаних […]

БУДІВЛІ

І. Собор У тіні пагорків, процвівши потайміру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних […]

СЛОВО О ПОЛКУ

Масивні коні, п’яні коні Мотуззя рвали, пруги шлей… Тягли в проклятім перегоні Тупі потвори батарей. Услід подоланій колоні Тьма волочила […]

ПОЛІТ КРІЗЬ БУРЮ

Пружнаста віхола – прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! […]

І. КРИНИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА

…І він серед степу спинився, вслухаючись в гони і гони, У луни і луни епохи, в сполохані людські серця. Вони […]

Страница 1 из 41234