Автор: БАГРЯНИЙ ІВАН

“Великий тато” дуба дав, Хоч був і несмертельний. Та тільки ж він заповідав Всій братії безчельній, – Як “дєло честі”, […]

Лю Мартиновській То не сонце затріпало крилами І упало в пісок золотий… Гей, і правду сказати несила мі, А збрехати… […]

Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В […]

Багато літ – аж двадцять п’ять! – Плотили ми ясак, І п’ятирічок, як проклять, Творили “чудеса”. І кожен свій гіркий […]

Маленькому АНДРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це […]

Всім бунтарям і протестантам, Всім, хто родився рабом – і не хоче бути ним, Всім скривдженим, і зборканим, і своїй […]

Учвал до фінішу жену, Стинаючись душею, – Спішу скінчити цю страшну Діпівську “Одиссею” Бо як не встигну хоч як-будь, То […]

В час вечірній, час печальний Я Тебе чекаю в храм мій – У кімнаті сонця сальви І махорки тиміям… Ти […]

Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате! Хай вибачає той “пііт”, – Нема й часу гадати Чи я згубив, чи […]

Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате! Та й лавреатові привіт. Привіт, лауреате! Бо ти лиш парій, ти гелот, В’язниці […]

Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]

Набрав у пригорщ повно… яка пухка і тепла! Ну хто це там сказав, що можна розлюбить, – Як десь коваль […]

Блискітки, блискітки перлямутрові На мусянжовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, одкраяні, Перевертаються брили на безліч миль. Монументальний […]

Блискітки, блискітки – мерехтіння радости – На бронзовім і на чорнім рельєфах ріль. Перевертаються скиби важкі, докраяні, Перевертаються брили на […]

Щоб оцей туман та сніги поїв. Цей важкий туман, нерозгаданий. Впав на груди піль, на печаль гаїв, Впав на тихий […]