Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПАХНЕ ЛУГ

І досі пахне луг той свіжо
Купини вогкі, вичвирки води
І небо квітів… Як зі всього світу
Нанесені, насіяні сюди.

Де ставиш босу ногу обережно,
А то наступиш – серце пройме жах –
Холодне тіло жаби чи вужа
В траві високій – ляком опереже…

Та висушено все. Косилки дзвінко
Врізаються у спілі пшениці.
І квіти дикі зникли, наче інки…
І вмерли прибережні криниці.

1976 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

ПАХНЕ ЛУГ - БАБІЙ СТЕПАН