Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Не возводять ні мости, ні вежі

Не возводять ні мости, ні вежі
псальмопівчі. Як тобі меж ними?
Доторкає до волосся вечір
язиком вологим і незримим.

Дівчинко, це прорізи цвітуть.
З меду квітка витече в долоню.
Для Рахилі кожна ніч холоне
і по грудях розтікає грудь.

А для тебе що я принесу?
Дим рапавий? Мічене кадило?
Я тобі віддамся, як людина.
Пристрітом жертовним поласуй.

Визволь з домовини цих квартир
маргінальні пестощі. А далі?
Гралі слів. Сумні салонні кралі.
Голуб на бантині. Не пусти…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Не возводять ні мости, ні вежі - АНДРУСЯК ІВАН